Людям, котрим складно приймати підтримку, важко робити дві речі:

– визнати, що вони потребують підтримки, а не заперечувати це

– просити

Сьогодні поговоримо про друге.

Підтримка може бути інформаційною, емоційною, фінансовою, фізичною…

Якої підтримки ви потребуєте?

Щоб вас вислухали, порекомендували хорошого лікаря, допомогли перевезти коробки при переїзді або позичили вам грошей до зарплати…

Послухайте себе, з якими внутрішніми бар’єрами ви зустрічаєтеся – ви не відчуваєте достатньо довіри до інших людей, не відчуваєте, що заслуговуєте підтримки, боїтеся здаватися нав’язливим або того, що вас відштовхнуть?

Уявіть, що будь-яка інша людина звернулася б до вас з проханням – чи були б ви до неї настільки суворі?

Бар’єри важливо бачити і визнавати, але при цьому фокусуватися на своїй потребі в підтримці.

Щоб уникнути розчарування, варто просити ту чи іншу підтримку у людей, котрі справді здатні її давати.

Якщо мама не вміє вислуховувати і відразу починає діяти, то шанс отримати у неї просто емоційну підтримку – невисокий.

Не шукайте воду в сухих колодязях.

Якщо у вас немає зараз людей, здатних вас підтримати, можливо, консультації з психологом або група можуть стати таким джерелом.

Спробуйте прямо і вголос попросити про те, чого ви потребуєте.

Наприклад:

У нас в культурі не дуже прийнято давати позитивний зворотний зв’язок, вважається, що це і так зрозуміло.

Однак важливо прямо і вголос дякувати людям за те, що вони поділилися з вами своїм часом і турботою. Подумайте, чи можете ви допомогти цим людям у майбутньому, взаємна підтримка зміцнює відносини.

Повторюйте цей мануал)

Просити підтримку – це навичка, майже така сама, як уміння їздити на велосипеді.

Його необхідно розвивати і підтримувати.

Люди – соціальні істоти, ми взаємозалежні і нам потрібна взаємодія з іншими.

Нагадуйте собі про те, що ваша турбота про себе включає підтримку вас іншими людьми.