Чому так складно зустріти любов?

Багато людей страждають через те, що не можуть зустріти свою любов.

Що ж, давайте я вас втішу. Не треба сумувати — все одно зустріти свою любов неможливо.

Давайте розбиратися.

У формулюванні питання «Як мені зустріти свою любов?» вже закладена міна уповільненої дії.

Це питання передбачає, що любов — це якісь особливі відносини, які миттєво виникають між двома людьми, котрі якось підходять один одному.

Але суть, як ви розумієте, однакова — це якийсь сигнал, що сповіщає двох людей, що у них — любов. Причому ось так — відразу, миттєво, в один момент.

В реальності теж існує «дзинь» або «йокання», але знаменують вони не початок любові, а початок лімеренції — вельми неоднозначного психічного стану.

Це психічний стан простіше називають закоханістю.

Як виникає лімеренція?

Основне — це не горезвісна «хімія», а голова.

Наприклад, це спотворені уявлення про «правильний» початок відносин.

На практиці це виливається в дихотомію мислення — використання чорно-білих схем.

І тоді ми розглядаємо інших тільки через факт «йокання» — сталося чи ні.

Якщо «дзинькнуло», значить, це — любов.

Якщо нічого не дзинькнуло, не йокнуло, то людина, може, і хороша, але уваги не варта.

Це — не любов. А якщо не любов, то навіщо мені це?

В реальності ж тривалі стосунки починаються не з «дзиня».

На це потрібен час.

Неможливо по-справжньому взяти і зійтися з людиною, але можна співналаштуватися (зверніть увагу на префікс «спів-» — тобто разом, взаємно).

Якщо ж орієнтуватися на «дзинь», то на спільне налаштування просто не вистачить часу.

Зате цілком можна «провалитися» у відносини з головою, видаючи бажане за дійсне.

Ось так і виходить, що ми втрачаємо хороших людей тільки тому, що «не йокнуло» в ту саму першу мить.

Простіше кажучи, не варто орієнтуватися на фільми і книги.

Не вірте «йоканню» і не чекайте «дзиня».

Дайте один одному шанс. Просто шанс.

Пост складено на основі тексту

Павла Зигмантовича