Головна відмінність гештальт-терапії від інших психологічних шкіл — це робота «тут і зараз», дослідження процесів клієнта в теперішньому часі (навіть якщо йдеться про події минулого).

Водночас важливо розуміти, що коли клієнт приходить на терапію, його актуальність рідко перебуває повністю в теперішньому.

Початківці гештальтисти часто поспішають і відразу переходять до питання: «Як це пов’язано з тобою зараз?»

Проте, щоб привести клієнта в теперішній момент, потрібно мобілізувати його енергію, яка часто ще знаходиться у минулому досвіді, але все ж розгортається в «тут і зараз».

Існує прийом «Презентіфікація», який полягає у поступовому перенесенні фокусу клієнта з процесів «там і тоді» в «тут і зараз». Для цього важливо спершу перенести процес у терапевтичну ситуацію і лише після цього звертатися до життєвих ситуацій клієнта.

Крім того, це безпосереднє спостереження процесу «тут і зараз» — у ситуації «Я і Ти, тут і як».

Щоб перейти до цієї частини, важливо знання контексту, в якому це виникло. Йдеться не про саму історію клієнта, а саме про контекст!

Можна уникнути складних теорій і інструментів і просто працювати у контакті двох феноменологій, у діалозі, опираючись на власну інтуїцію, ставлячи питання, проявляючи цікавість і зацікавленість самим клієнтом, а не його історіями. Багато гештальт-терапевтів працюють саме так.

І все ж існує інструмент, яким кожен гештальтист має володіти досконало: евристична схема Пола Гудмена — поняття циклу контакту.

Це свого роду гештальт-діагноз ситуації.

По суті, це спосіб розуміння гештальт-терапевтами того, як організовані проблеми клієнта, де він стикається з труднощами, чим вони викликані та на що слід звернути увагу.

#терапевт #клієнт