Основна відмінність між прив’язаністю у немовлят і у дорослих полягає в тому, що діти, на відміну від дорослих, не можуть обирати тих, від кого вони залежать, зазвичай не можуть піти від вихователя і не мають достатньо сил, які могли б змусити ці об’єкти змінити до них ставлення.

(Ненсі Мак-Вільямс)

Будь-яка інформація про ваше минуле знаходиться у вашому сьогоденні.

Наші сьогоднішні взаємини є програванням ваших невирішених проблем в більш ранніх взаєминах.

Що важливого для взаємин відбувається в ранньому дитинстві?

У дитячому віці, коли нас годували і доглядали за нами, ми переживали стан блаженства, яке, здавалося, тривало вічно.

Але більшість батьків не можуть бездоганно налаштуватися на свою дитину. І цьому є об’єктивні причини.

Тому у всіх у нас є незадоволені потреби з того часу блаженства. У когось дефіцит гостріший, у когось він слабший.

Саме так і виникають співзалежні відносини, коли здається, що єдиний вихід – відтворити це первинне блаженство у відносинах з партнером.

У співзалежних відносинах партнер уподібнюється безпорадному немовляті, котре не могло вижити без батьків.

Співзалежність виростає з ілюзії, що всі блага, які нам не дали батьки, тепер може забезпечити партнер.

Це: безпека, беззастережне прийняття, втіха в горі і розваги, коли нудно, відповідальність за щастя і життя в цілому.

І що ненаситніша ця потреба, тим сильніше буде це прагнення злитися з партнером, щоб знову хоч на мить опинитися в «загубленому раю».

Запрошуємо вас на лекцію, на якій ми:

поговоримо про те, що таке емоційна залежність, яка є частою причиною звернення до психотерапевта,

спробуємо об’ємно розглянути цей феномен, його природу і способи подолання.

Для кого ця лекція?

для студентів-психологів,

для фахівців-практиків,

для тих, кому в принципі цікаво розібратися, що таке емоційна залежність більш детально.

Лекція зараховується до залікової книжки студентів КІГіП.