Поговоримо про психологічні захисні механізми як способи переривання контакту з навколишнім світом. Сьогодні розглянемо один із таких механізмів — інтроєкцію.

Читайте легко та з цікавістю, адже важливо пам’ятати: не все, що ви бачите чи чуєте, відноситься безпосередньо до вас.

Що таке інтроєкція?

Інтроєкція — це повне і / або неконтрольоване прийняття організмом інформації, впливів або відчуттів, що надходять із зовнішнього світу.

Термін введено Фріцом Перлзом і Полом Гудманом.

При інтроєкції відбувається зміщення межі контакту всередину суб’єкта, тобто зовнішній світ ніби «вторгається» в людину.

Інтроєкт — це те, що сприйнято завдяки інтроєкції.

Інтроєктами можуть бути:

цінності та установки,

сенси і переконання,

потреби та правила поведінки.

Принцип інтроєкції базується на довірі або вірі в зовнішній вплив і на нездатності або небажанні критично осмислювати цей вплив.

Як проявляється інтроєкція

Інтроєкція виникає природно з самого початку життя.Наприклад, малюк повністю залежить від матері і приймає її тепло, молоко, увагу та інші впливи.

Навчання та виховання також значною мірою базуються на інтроєкції.

З віком критичність сприйняття зростає, і кількість інтроєктів у процесі отримання інформації зменшується.

Водночас інтроєкти сприяють збереженню залежності від джерела їх надходження.

Родинні цінності, правила та переконання часто стають частиною характеру людини та визначають її подальшу долю. Все, що засвоєно шляхом навіювання, є інтроєктом.

Психологічні наслідки інтроєкції

При інтроєкції людина перекладає відповідальність за власні думки, емоції, вчинки та потреби на зовнішні об’єкти (зовнішній локус контролю), наприклад:

батьків,

друзів,

обставини,

державу чи Бога.

Часто це відбувається на несвідомому рівні. Тоді людина сприймає інтроєкти як власні почуття та переконання.

З точки зору межі контакту, інтроєкція — це відступ, коли особистість ніби віддає частину власного психічного простору.

Наслідки невідповідності інтроєктів реальності

Більшість людей очікує, що світ відповідатиме їх власним уявленням, включно з інтроєктами.

Несумісність реального світу з очікуваннями може призводити до розчарувань, дискомфорту та невдоволення.

У крайніх випадках може виникнути депресивний стан або прагнення змінити світ відповідно до власних уявлень.

Терапія інтроєкції

Мета терапії інтроєкції — усвідомити інтроєкти, розрізнити в собі власне від запозиченого та навчитися розуміти власні почуття і потреби незалежно від «повинно бути».

Телесні прояви інтроєкції:

опущена щелепа або приоткритий рот,

широко розкриті очі,

відкритий погляд, голова вперед,

нахилене вперед тіло, відкрита поза.

Творчий потенціал:

навчання через наслідування або ідентифікацію,

використання рольових моделей, наставництво.

Як бачимо, інтроєкція як психологічний захист має не лише потенційну шкоду, а й значну користь.Вона допомагає в навчанні, засвоєнні цінностей та адаптації до світу, але водночас потребує усвідомлення та критичного ставлення, щоб не втратити власну ідентичність.

#гештальт #психологическиезащиты #интроекция