Баланс підтримки і фрустрації часом є визначальним фактором ефективності психотерапії.

Але це важливий баланс і в житті.

Вся соціалізація, коли дитина імпульсивна і хоче негайного задоволення своїх потреб, відбувається на стику підтримки і фрустрації.

Фрустрація важлива – без неї немає потреби. Немає потреби – немає причини мобілізувати ресурси і зрозуміти, що ви маєте свободу зробити щось з собою. /Ф. Перлз/

У терапії це інтервенції або їх відсутність, які клієнт переживає як фрустрацію.

Перешкоди, що викликають фрустрацію, можуть бути:

об’єктивно непереборними (це дійсно неможливо в даний момент);

і суб’єктивно непереборними (я не вірю, що це можна подолати).

Реакції на фрустрацію:

гнітюча напруженість,

тривога, почуття безвиході,

ескапізм – втеча у світ ілюзій, фантазійний світ, соціальна пасивність і конформізм по відношенню до влади.

Існує три типи фрустраторів (типи ситуацій):

Позбавлення (немає чогось, що дуже важливо зараз).

Втрати (смерть, криза, крадіжка, хвороба).

Конфлікти (коли ми не зійшлися в потребах і боремося за задоволення кожної з них).

Важливо розуміти, що світ по відношенню до людини нейтральний, а всі наші переживання – суб’єктивні.

Тому здатність не спадати в момент зустрічі з перешкодою в важкий стан можна тренувати.

Така здатність називається фрустраційна толерантність.

Реакції на фрустрацію (по Розенцвейгу):

Екстропунтивні відповіді – клієнт звинувачує інших осіб у тому, що йому чогось не вистачає – гнів і збудження. Агресія може виглядати як пасивно-агресивна адаптація. Можуть бути контрпереноси на терапевта.

Інтропунтивні – самозвинувачення, докори сумління, потік самобичувань. Образ себе і світу сильно депресивний. Робота через конфронтацію, оскільки це глибока ретрофлекція.

Імпунтивні реакції – спроба ухилитися «давайте жити дружно», не бачити ситуацію. Порушення функції Personality.

Якщо людина організувала собі таке реагування, і воно успішне, вона його і далі практикує – фрустраційна толерантність не розвивається.

Таким чином, фруструючи клієнта, ми підтримуємо фрустраційну толерантність.

Важливо стежити за тим, щоб енергія при фрустрації не вихлюпувалася у вигляді руйнівних дій по відношенню до себе та інших, а також щоб клієнт не направляв цю енергію в ретрофлексію.

І якраз для цього важливо не забувати підтримувати цей крихкий баланс в терапії.

Основні правила підтримки балансу фрустрації та підтримки:

Підтримувати клієнта в цілому, а фруструвати непродуктивний спосіб організації контакту.

Підтримувати інтенціональність клієнта і його енергію по циклу задоволення потреби: поки клієнт діє, ми його не зупиняємо, а якщо стався зрив циклу контакту, ставимо питання на усвідомлення.

Підтримка або фрустрація – це не разова акція, це стратегія з певним набором інтервенцій.