Види опору та їхній внесок у описуваний синдром.

На основі тесту на «Комплекс самозванця», який розробила Пауліна Кланс, можна виділити наступні ключові особливості людей з цим синдромом:

Вважають, що своїми сучасними успіхами вони зобов’язані тому, що їм просто пощастило.
Якщо і визнають свої успіхи, то зменшують свій особистий вклад.

Частіше згадують свої невдачі та засмучуються від цих спогадів, ніж згадують успіхи та радіють їм.

Відчувають, що на інших людей вони справляють враження більш компетентних, ніж є насправді.
Також є страх, що інші побачать, що насправді їм не вистачає знань або здібностей.

Коли їх хвалять за їх досягнення, вони бояться, що далі не зможуть відповідати цим високим очікуванням.
Часто сумніваються, що навіть якщо зараз добре вдається, що також вийде добре і наступного разу.

Бояться братися за нові завдання, хоча раніше успішно з новими завданнями справлялись.
Страх невдачі або навпаки, страх успіху.

Тоді, в перекладі на мову Гештальта, Комплекс Самозванця часто (але не завжди!) може бути представлений наступною «етажеркою опору»:

ДЕВАЛІДІЗАЦІЯ:

Успіх є, але могло бути й краще, до того ж це внесок команди, і багато в чому просто пощастило.

ЕГОТИЗМ:

Успіх визнаю, але не дозволяю собі проявляти бурхливу радість, щоб не «злетіла дах» і не «загордився» – обрізаю свою радість і гордість від перемоги.

ПРОЕКЦІЯ:

якщо я буду надто гордитися успіхом, інші вважатимуть мене знавцем, хвастуном.

Інший варіант – якщо я хоч раз не впораюсь, всі зрозуміють, що я не такий компетентний.

ІНТРОЄКТ

Не можна хвалитися своїми успіхами, треба бути скромним.

Або – ти звичайний, у тебе мало шансів стати по-справжньому видатним.

Ще гірше – ти ледачий та бездарний, ти приречений не досягати результату.

КОНФЛЮЕНЦІЯ:

Так казала мама, чий дідусь і бабуся жили в період репресій, і щоб уникнути наклепницької доносу сусідів, треба було старатися не давати їм приводу заздрити своїм успіхам.

Або мама вважала одну дочку розумницею, а іншу красунею, і щоб було не образливо, заперечувала другу якість у другої сестри.

Страх невдачі: мама краще знає, і вона намагається вберегти мене від розчарувань та даремно витрачених сил.

Страх успіху: якщо я зроблю навпаки мамі та досягну успіху, то покажу, що мама помилялася, а отже, таким чином, я зраджу її.

_____

На закінчення хочеться ще раз підкреслити, що Гештальт-терапія спрямована не на знищення опору, а на їх дослідження та відновлення ефективного використання.

Мова йде не про розуміння, аналіз та інтерпретацію подій, поведінки та почуттів, а скоріше про сприяння глобальному усвідомленню того способу, яким ми діємо

Фокус на дослідження наших процесів творчого пристосування до навколишнього середовища, інтеграції актуального на теперішній момент досвіду, наших відступів та наших механізмів захисту.

У кожної людини є вибір, як задовольняти свої справжні бажання, і добре, коли він адекватний актуальному середовищу.