Творчий підхід до життя передбачає пошук нових, нетривіальних, винахідливих рішень для різноманітних ситуацій, що виникають щодня в житті будь-якої людини.
Нагальна потреба в нових рішеннях викликана тим, що цінності і соціальний етикет, які визначали відносини і регулювали поведінку людей попередніх поколінь, вже не відповідають умовам сучасного життя.
Це очевидно, коли розглядаємо ми явища особистого і сімейного життя або звертаємося до більш широкої соціальної або політичної сфери.
Але нові рішення, які ми шукаємо, не можуть бути зведені до заперечення існуючих концепцій.
Банальний протест не є творчим підходом і може привести лише до хаосу, при якому пошук задоволення і сенсу найчастіше закінчується стражданням і відчаєм.
Крах традиційних норм і моделей несе в собі обіцянку нових, більш піднесених задоволень і радості, але при цьому є серйозною небезпекою.
У стані плутанини люди схильні приймати будь-які популярні ідеї, які пропонують рішення, наївно вважаючи, що популярність слугує такою собі гарантією їх обґрунтованості.
Оскільки популярність часто визначається привабливістю для мас, то вона суперечить уявленню про творчість, що передбачає знаходження особливого вирішення унікальної проблеми.
Два полотна авторства двох різних художників ніколи не будуть ідентичними.
Інша небезпека, яка нас підстерігає, полягає в оманливому переконанні, що досвід є єдиною справжньою цінністю в житті.
Дуже багато людей, котрі розділяють таке переконання, потрапляють в ситуації, що є деструктивними для їх здоров’я і благополуччя.
Однак досвід як такий зовсім необов’язково сприяє зростанню і розвитку.
Для цього він повинен бути інтегрований в структуру особистості.
Він повинен бути творчо асимільований, тобто повинен розширити уявлення людини про себе, посилити її здатність відчувати задоволення і (так само, як і при фізичному рості) сприяти зростанню особистості.
Досвід, який не був творчо асимільований, лише підсилює тривогу і послаблює почуття ідентичності.
Що значить бути творчою людиною?
У творчої людини самобутній, свіжий погляд на світ.
Вона не намагається вирішувати нові проблеми старими методами.
Вона виходить з того, що у нього немає готових рішень.
Тому вона дивиться на життя широко розкритими очима і з цікавістю дитини, мислення якої ще не закостеніло, а погляд на світ ще не оформився.
Якщо особистість людини ще не стала жорстко фіксованою, вона може вільно використовувати свою уяву при зустрічі з постійно мінливими обставинами життя.
Бути творчим – значить мати розвинену уяву, проте не кожен її прояв є творчою діяльністю.
Мрії, фантазії та ілюзії, які наповнюють розум і захоплюють думки багатьох людей, не можна назвати проявами творчості.
Творча уява починається з тонкого сприйняття і прийняття реальності. Вона не намагається трансформувати реальність, щоб привести її у відповідність з існуючими у людини ілюзіями, натомість стає засобом більш глибокого осягнення реальності, що дозволяє людині, яка зіткнулася з цією реальністю, опанувати і привласнити собі більш інтенсивний і багатий досвід.