Межові клієнти страждають від MISERY:
М (Mother) = проблеми з МАТІР’Ю.
Їм не вдалося повністю відокремитися від первинних батьків.
I (identity) = проблеми ідентичності.
Межові клієнти стикаються з двома основними проблемами ідентичності:
вони не можуть інтегрувати протилежні погляди на себе та інших, ймовірно через те, що вони з дитинства покладалися на розщеплення, щоб зберегти хороші почуття до матері.
Щоб вижити в домашньому середовищі, де вони відчували себе небажаними та ігнорованими, межові клієнти адаптувалися, пригнічуючи розвиток свого справжнього Я.
Вони створили такий спосіб буття в світі, який був призначений, щоб догодити батькам і захиститися, наскільки це можливо, від болю, заподіяної цією ситуацією.
Оскільки почуття ідентичності недостатньо розвинене і складається з дезінтегрованих поглядів на себе, межові клієнти часто висловлюють страх втратити почуття того, хто вони є, коли вони з іншими людьми.
Вони можуть навіть стверджувати, що не знають, що мають на увазі інші люди, коли говорять про те, що вони мають цілісне, постійне почуття ідентичності.
Вони часто відчувають, нібито їх особистість складається з фрагментів, «шматочків інших людей», відчуваючи повну відсутність дійсно стабільного «я».
Замість того, щоб реагувати на кожну міжособистісну ситуацію як на одиницю, яка більшу частину часу стабільна, межовий клієнт може реагувати лише в межах одного зі своїх часткових Я.
S (Splitting) = розщеплення.
Медовий клієнт використовує розщеплення (окреме зберігання протилежних афективних станів, щоб запобігти затопленню негативним афектом і, зрештою, руйнуванню позитивного), а також інші захисти (заперечення, проекція, проективна ідентифікація, дисоціація), щоб зберегти добрі почуття до себе та значущих інших.
На жаль, ці захисти спотворюють реальність і не дають межовому клієнту сприймати себе та інших цілісно як людей, які можуть мати одночасно і хороші і погані сторони.
E (Engulfment) = СТРАХ поглинання і покинутості.
Ці страхи-близнюки домінують у стосунках межового клієнта з іншими людьми.
Вони відчувають будь-яку близькість як потенційну загрозу і, в результаті, не можуть знайти комфортну міжособистісну дистанцію.
Коли в картині світу домінують страхи про поглинання (втрати ідентичності через «проковтування» іншою людиною), клієнт реагує підтриманням своєї емоційної або фізичної дистанції.
Коли на перший план виходить страх покинутості, клієнт може «чіплятися» і наполегливо вимагати надання йому любові і підтримки, намагаючись пом’якшити цей страх.
Якщо клієнт був настільки травмований життям, що він або вона вже не можуть «чіплятися», припускаючи, що неприйняття неминуче, в картині будуть превалювати дистанціювання і відсторонення.
Чіпляння і відсторонення можуть швидко змінювати один одного навіть протягом однієї сесії, але зазвичай клієнт вибирає одну з цих моделей взаємин.
R (Rage) = лють.
Межові клієнти сповнені гніву.
Вони часто відчувають, нібито всередині них приховано ядро внутрішньої люті, яка не має кордонів.
Часто це поєднується із сором’язливою поведінкою та страхом про те, що, дозволивши собі відчути лють у повній мірі, вони назавжди втратять контроль.
Насправді ж у них неодноразово бували спалахи люті по відношенню до людей, з якими вони відчувають себе в безпеці, а з усіма іншими вони надмірно люб’язні.
Вони відчувають свій гнів як величезну небезпеку не через те, що бояться відіграти свою ворожість і травмувати інших, а скоріше через страх зруйнувати цінні внутрішні об’єкти.
Тобто межова особистість не досягає віхи в розвитку, яку Маргарет Малер називає «постійністю об’єкта» (Mahler, Pine and Bergman, 1975).
Це означає, що коли межова особистість гнівається на когось, він або вона не можуть зберігати позитивні афективні зв’язки з цією людиною, немов би інша людина була повністю зруйнована і перестала існувати в емоційному світі межового клієнта.
Отже, будь-яка емоційна безпека, яку межова особистість отримувала від взаємин з цією людиною, також повністю зникає.
Більш того, вони бояться, що і ви будете карати їх за лють так само мстиво і жорстоко, як садистичні інтроекти.
Ці страхи (втрати цінних внутрішніх об’єктів і покарання або занедбаності) часто змушують межових клієнтів перенаправляти гнів (ретрофлексія).
У клієнтів на більш високому рівні функціонування це приймає форму тілесного напруження і саморуйнівних думок і позивів (наприклад, думають, що вони дуже погані, і ображають себе).
Клієнти на більш низькому рівні функціонування можуть дійсно завдати собі фізичної шкоди.
Y (Yearning) = туга.
Межовий клієнт йде по життю, сумуючи за досконалим іншим.
Тим, хто дасть їм безумовну любов і прийняття, дозвіл на відокремлення, індивідуалізацію та подальше особистісне зростання;
буде відданий двадцять чотири години на добу і нічого не зажадає натомість;
і все це в контексті неймовірно напружених стосунків у діаді.
Коротко кажучи, за тим, хто захоче відтворити суть дитячого досвіду, щоб межова особистість могла, нарешті, отримати достатньо адекватну батьківську турботу.
Ця роль досконалого люблячого іншого часто проектується на терапевта, що обумовлюється особливою інтенсивністю терапевтичних сесій з межовим клієнтом.
Межові клієнти постійно спостерігають за вами, шукаючи ознаки особливої турботи та уваги (або, навпаки, ознаки того, що вам теж не можна довіряти, і що ви збираєтеся поглинути або кинути їх).
Грінберг Е.