В кабінеті одного терапевта стояла старовинна напольна шафа з витонченою різьбленою консолею.

Вона була зроблена з чудового червоного дерева і вже багато років гордо піднімалася над робочим столом, опираючись на фігурні бронзові ніжки.

Всі її п’ять полиць були повністю заповнені розумними книгами. Шафа вела з книгами стару дружбу і часто спілкувалася з ними вночі, розмірковуючи про тонкощі психотерапії і про сесії, що відбувались в кабінеті.

Одного разу одна з полиць шафи зламалася, і власникові кабінета порадили відправити її на реставрацію. Почувши невідоме, і тому лякаюче слово – «реставрація», шафа застигла від страху, так і стояла до вечора.

Коли терапевт, закінчивши роботу, вимкнув світло і вийшов з кабінету, шафа раптом заскрипіла і захрипіла так, що всі її полиці затанцювали, а деякі книжки від здивування впали на підлогу.

І ось шафу ніби «прорвало» – з хрипом і скрипом вона раптом почала гомоніти, розповідаючи одну за одною історії клієнтів, колись почуті у стінах цього кабінету.

Книги були в шоці. Всі ці історії вони чули, знали і пам’ятали не гірше самої шафи. Але вона говорила і говорила, і цей потік слів зміг зупинити лише дуже поважний для всіх мешканців кабінету великий том Зигмунда Фрейда.

– стурбовано запитав він.

Ніби прийшовши до тями після словесного делірію, шафа замовкла, а потім задумливо сказала:

– мудро виголосила Книга Польстерів.

невинно зацікавився підручник з Гештальт-терапії.

Шафа похмуро мовчала, відчуваючи, як стають важкими її фігурні бронзові ніжки.

– закричала вона.

– авторитетно висловився психологічний словник і виразно поглянув на шість книг Перлса, що блищали обкладинками на першій полиці.

– задумливо сказала барвиста енциклопедія.

– із гнівом вигукнула шафа.

– гірко зазначив тоненький збірник терапевтичних статей з третьої полиці.

– мучилася етажерка, відчайдушно гойдаючись зі сторони в сторону на своїх бронзових ніжках.

– просвистів з темного кутка пожовклий від часу фоліант Лао-Цзи.

– етажерка раптом згадала про книги.

Вона важко зітхнула.

– трагілірично прогомонів томик сексуальної психотерапії, що був засунений за лавандову ікебану на верхній полиці.

І тут заговорив мовчавший до цього щоденник терапевта, який лежав на столі.

– багатозначно сказав він.

– хором запитали книги та етажерка.

– повільно та урочисто декламував щоденник.

І, звертаючись до етажерки, запитав:

Не чекаючи її відповіді, різнокольорова енциклопедія вчито витягнула:

Тут до етажерки дійшло, що вона, потонувши в своїх переживаннях, до цього часу не запитала у поважних книг значення незрозумілого їй слова «реставрація». Але тепер це було вже не потрібно.

– здогадалася вона.

– незадоволено прогомоніла з галереї обтерта монографія з психології.

– відповіла Етажерка.

І, зітхнувши, тихо додала:

Книги схвально кивали головами, а підручник з Гештальт-терапії захоплено додав:

З тих пір мешканці кабінету так її й називали – Етажерка супротиву.

Автор: Захарова Ірина.