Психотерапія – це глибокий шлях самопізнання та зцілення.
І, попри все, цей такий важливий процесс інколи перетворюється на театр абсурду, коли двоє людей (клієнт та терапевт) з усіх сил намагаються розуміти один одного.
Різниця в цінностях, культурному тлі та мовному стилі може або допомагати вирішувати проблеми, або перетворювати терапію на війну двох світів
Як так виходить?
РОЗРИВ У ЦІННОСТЯХ, КУЛЬТУРІ ТА СТИЛІ:
Невідповідність у розумінні цінностей та культурних норм може навести справжній безлад в обговорення серйозних тем.
Певні жести або слова можуть мати різне значення в різних культурах. Те, що в одному місці означає «я запрошую тебе», в іншому буде “тримайся від мене подалі».
ВПЛИВ СТИЛЮ МОВИ:
Мова – це більше, ніж просто слова; це втілення наших досвідів, переконань та емоцій.
Якщо не знайдено зрозумілий для обох стиль, яким ми висловлюємо свої почуття, ідіоми і навіть наш тон може змусити терапевта замислитися, чи він взагалі на своєму місці – у цьому гарному та поважному кріслі посеред кабінету
ЧИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ СТИЛЬ МОВИ У ТЕРАПІЇ?
Так, особливо коли ваш клієнт використовує жарти з останнього сезону серіалу, про який ви навіть не чули, а ви намагаєтеся зрозуміти, чому він раптом почав говорити як комік.
Якщо хтось з вас двох використовує метафори, сленг або специфічні культурні посилання, що не зрозумілі іншому, побудова довірливого діалогу буде зовсім нелегкою.
ОТЖЕ, ЯК ЗАПОВНИТИ ЦЕЙ РОЗРИВ У КОМУНІКАЦІЇ:
кроки для покращення терапевтичного
альянсу (і, звичайно, для розбавлення незручних моментів).
КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ:
Не жалкуйте часу та зусиль на інвестування в постійне вивчення різних культур та систем цінностей.
Це не тільки про знання всього на світі, але й про те, як не потрапити в пастку, думаючи, що “давати гарбуза” – для вашого клієнта означає лише вислів з минулого життя.
АКТИВНЕ СЛУХАННЯ:
Важливо слухати не лише слова, але й те, що між рядків. Іноді ось та піднята бров може розказати більше, ніж тисяча слів.
ПРЯМИЙ ДОСВІД ЗАМІСТЬ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ:
Замість глибоких відстороненних роздумів про те, як ви “можливо нервуєте”, просто скажіть: “мені моторошно».
УНИКАЙТЕ ПЕРЕІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ:
Не дайте аналізу перетворити вашу розмову в лекцію з філософії.
Іноді “Я відчуваю смуток” краще, ніж “Я рефлексую над екзистенційним станом моєї душі в сучасному суспільстві.”
ПРОЯСНЕННЯ:
Якщо слово “флеботоміст” спричиняє у вас когнітивний розрив, просто запитайте в клієнта, що воно таке. Нам всім іноді потрібний маленький словник.
ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК:
Дізнайтеся, як ваші клієнти почуваються протягом сесії.
Це може бути щось на зразок: “Чи відчуваєте ви себе зрозумілим? Або мені потрібно краще працювати над моїми мімічними навичками?”.
АДАПТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ:
Якщо ваш клієнт говорить як Шекспір, а ви віддаєте перевагу сленгу з вулиць, можливо, варто зробити крок назустріч одне одному і спробувати створити зрозумілий для обох мікс з поезії та забороненої лексики.